пятница, 11 января 2019 г.

среда, 9 января 2019 г.

вторник, 5 января 2016 г.





Людей, захоплених роботою, які люблять свою професію, в нашому житті безліч, і кожен з нас може з часом потрапити в їх число. Я розумію, що без необхідних якостей не можна стати піаністом або хірургом, якщо в тебе немає любові до людей і бажання полегшити їм життя.

У кожної людини своя лінія життя. Визначити свою дорогу в житті, обрати професію, багато дізнатись і багато чому навчитися – ось мета життя.
Я думаю, що від того, що деякі розучилися дивуватися новій зірці і сонячному ранку, успіху одного і доброті, світ багато втратив. Мені здається, що саме вміння дивуватися допомагає вчителю відкрити кожного собі, потім йому самому, потім всім. Вчитель повинен навчити дітей дивуватися життя, її красі, людям.
Вихователь – це не професія, а спосіб життя. Я намагаюся створити сприятливий мікроклімат у своєму невеликому колективі, моя праця приносить мені радість і моральне задоволення. Ось вже 9 років я дарую дітям радість спілкування один з одним, допомагаю їм самоутверджуватися, працювати над своєю самооцінкою, аналізувати свої вчинки, знаходити компроміс у конфліктних ситуаціях. Через ряд виховних заходів намагаюся прищепити любов до своєї країни, виховувати почуття відповідальності за долю своєї Батьківщини. В цьому я бачу сенс своєї роботи.